1. Словник української мови у 20 томах

наклеюваний

НАКЛЕ́ЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накле́ювати.

Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц (І. Франко);

// у знач. прикм.

Клеєм і клейстером завжди треба намащувати наклеювану деталь виробу, а не ту, на яку наклеюють (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наклеюваний — накле́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наклеюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наклеюваний — НАКЛЕ́ЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до накле́ювати. Сіра стіна, покрита різнобарвними шматами паперу, наклеюваними день у день, здираними безладно, виглядала як паяц (Фр., II, 1950, 310). Словник української мови в 11 томах