наклонювання

НАКЛО́НЮВАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. накло́нювати.

– Не чинить приємності снідати з панством! – сказала [Целя] нараз, гордо підносячи голову догори, немов відповідаючи на якесь наклонювання (І. Франко);

Але деяким [господарям] Годієрові думки зовсім не подобалися, вони бачили в них наклонювання до безправства і грабежу (І. Франко).