накльований
НАКЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наклюва́ти;
// накльо́вано, безос. пред.
Цвіріньками горобці, накльовуючи смачну м'якоть плодів, і там, де накльовано, сік був ще густіший та смачніший (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накльований — накльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наклювати. Великий тлумачний словник сучасної мови