накльовувати
НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.
1. Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості.
Птахи іноді накльовують багато комбікормів (з газ.).
2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь.
Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйця в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (з наук. літ.);
Наклювати яблуко.
НАКЛЬО́ВУВАТИ², ує, недок., НАКЛЮ́НУТИ, не, док., що.
Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накльовувати — накльо́вувати 1 дієслово недоконаного виду з'їдати в якійсь кількості; пошкоджувати накльо́вувати 2 дієслово недоконаного виду продовбувати дзьобом Орфографічний словник української мови
- накльовувати — I -ує, недок., наклювати, -ює, док., перех. 1》 Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2》 Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Наклювати яблуко. II -ує, недок., наклюнути, -не, док., перех. Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня). Великий тлумачний словник сучасної мови
- накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. 1. Клюючи, з’їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйце в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах