1. Словник української мови у 20 томах

наколи

НАКОЛИ́, спол., діал.

Коли, якщо.

Наколи ж дотлівали останні надії, радісно увечері гармати забабахкали... (В. Сосюра);

Наколи б близько з'явився хтось з гімназичного начальства, він повинен був одягти на костур кашкет і, здійнявши високо над головою, махати (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколи — наколи́ сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. наколи — спол., зах. Коли, якщо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наколи — Наколи́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наколи — НАКОЛИ́, спол., діал. Коли, якщо. Наколи ж дотлівали останні надії, радісно увечері гармати забабахкали… (Сос., І, 1957, 267); Наколи б близько з’явився хтось з гімназичного начальства, він повинен був одягти на костур кашкет і, здійнявши високо над головою, махати (Смолич, Дитинство, 1937, 167). Словник української мови в 11 томах
  5. наколи — Наколи нар. Когда, если. Вх. Зн. 39. Словник української мови Грінченка