накопляти
НАКОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАКОПИ́ТИ, коплю́, ко́пиш; мн. нако́плять; док., що.
Те саме, що накопи́чувати 1.
Те, що предки потом збили. Скарб, худобу накопили – Все козак прогайнував (Л. Боровиковський);
І, забуваючи про втому, що накопив [Єгор] за три дні вряд, не завітавши і додому, пішов до шахти, у наряд (М. Упеник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накопляти — накопля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- накопляти — Громадити, згромаджувати, згромадити, позгромаджувати, нагромаджувати, угромаджувати, угромадити, повгромаджувати, збирати, назбирувати, назбирати, поназбирувати, позбирувати, позбирати, призбирувати, призбирати, попризбирувати, копичити, накопичувати... Словник чужослів Павло Штепа
- накопляти — НАКОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАКОПИ́ТИ, коплю́, ко́пиш; мн. нако́плять; док., перех. Те саме, що накопи́чувати 1. Те, що предки потом збили. Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах