накотний
НАКОТНИ́Й, а́, е́.
1. Зроблений накочуванням.
Накотна стеля;
Накотна підлога.
2. Признач. для накочування.
Найбільше любив він машиновий відділ – широкий, кругойдучий коридор, де низкою стояли присадкуваті верстати, .. тут міцніше тхнуло випарало фарби з накотних валів (В. Підмогильний);
Накотна машина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накотний — накотни́й прикметник Орфографічний словник української мови