накочення

НАКО́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися.

Накочення асфальту;

Накочення ґрунту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накочення — нако́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. накочення — -я, с. Дія за знач. накотити і накотитися. Накочення ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накочення — НАКО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. накоти́ти і накоти́тися. Накочення асфальту; Накочення грунту. Словник української мови в 11 томах