накреслювати

НАКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.

1. Робити креслення, рисунок і т. ін. чого-небудь.

Вона накреслила паличкою на землі коло (А. Головко);

– Він накреслить нам схему каховських укріплень (О. Гончар).

2. перен. Наперед намічати, визначати, планувати що-небудь.

Долі немає, це теж вигадка людської пихи – мовляв, у мене є призначення, наперед накреслений план..: ніхто вам нічого не призначав і не накреслював (В. Підмогильний);

Румянцев дістав від цариці таємну інструкцію, яка накреслювала програму його діяльності. Ця інструкція свідчить, що Катерина прекрасно зрозуміла слабкі сторони політичного й суспільного життя Гетьманщини (з наук. літ.);

Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос... (Н. Рибак).

3. Писати, зображати що-небудь.

Гарячих рук стискання. Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (І. Гончаренко);

// Описувати, викладати що-небудь.

Манжура зіставляв картини природи з людським життям, з переживаннями героя, накреслюючи в такий спосіб його психологічну характеристику (з наук. літ.).

4. Давати, робити що-небудь у незакінченому вигляді, розробляти в загальному плані, в загальних рисах.

Слухаючи улесливу мову Пшенички, він уже накреслював собі в голові свій перший фейлетон. Звичайно – про землю (Д. Бузько).