накупитися

НАКУПИ́ТИСЯ, уплю́ся, у́пишся, НАКУПУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм., перев. із запереч. не.

1. Закупити що-небудь у достатній кількості.

Чи скоро ви накупитеся? Увесь базар хочете закупити (Сл. Б. Грінченка);

Морозива не було. Та й добре, що не було, бо все одно за п'ять карбованців на всіх не накупишся (Ю. Збанацький);

На батькову пенсію та мамин заробіток не накупишся, а взуття на хлопцях так і горить (П. Автомонов);

Пізніше я писав..: “Картопля цього року вродила, сливок теж рясненько вчепилося, так що приїжджай, Яшо, бо там у вас купувати все треба, а дуже багацько не накупуєшся...” (В. Шкляр).

2. тільки накупи́тися, з інфін. і без дод. Заходитися дуже активно, інтенсивно діяти, виконувати що-небудь і т. ін.

Настирливі сумні почування не давали мені спокою, .. неначе люті закатовані вороги накупились мучити мою душу серед розкоші рідного краю (І. Нечуй-Левицький);

– Батько й мати ждуть. Хіба я винен, що так сталося? Накупилися всі (В. Кучер);

// Дуже активно, інтенсивно виявлятися.

Знову дощ – чи він накупився (П. Чубинський).

◇ (1) Як (мов, на́че і т. ін.) накупи́вся (накупи́лася і т. ін.) – те саме, що Як (мов, нена́че і т. ін.) найня́вся (див. найма́тися).

А море ревло й стогнало, наче накупилося. Почався шторм (В. Кучер);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) накупи́тися – дуже активно, настирливо робити щось (перев. негативне), діяти певним чином.

А воно [серце], як накупилося, голосно й часто калатало в грудях, стискувалося до болю (В. Кучер);

Отой Панько.., мов накупився, .. знущатися над моєю матір'ю (Ю. Збанацький).