накучерявити
НАКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш, кого, що, розм.
Док. до кучеря́вити 1.
Сиділа [Олена] за столом у теплій кофті, в сірій вузенькій спідниці, кучерява – це дядя Ваня її так накучерявив (В. Земляк);
Накучерявити коси.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me