накучерявити

НАКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш, кого, що, розм.

Док. до кучеря́вити 1.

Сиділа [Олена] за столом у теплій кофті, в сірій вузенькій спідниці, кучерява – це дядя Ваня її так накучерявив (В. Земляк);

Накучерявити коси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me