накільчувати
НАКІ́ЛЬЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКІ́ЛЬЧИТИ, чу, чиш, док., що.
Створювати сприятливі умови для проростання рослин, появи кільчиків, паростків; пророщувати.
Виноградні живці, які перезимували у погребі, обов'язково накільчують, бо тільки пробуджені гілочки дадуть міцне коріння (з газ.);
Перед висаджуванням картоплі її варто какільчити, залишивши бульби в теплому місці на пару тижнів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me