налагоджувач
НАЛА́ГОДЖУВАЧ, а, ч.
1. Те саме, що нала́дник.
Механік-налагоджувач;
Налагоджувач музичних інструментів.
2. Комп'ютерна програма, признач. для тестування й виправлення вад інших програм.
До складу системи програмування входять: текстовий редактор для введення та редагування тексту програми, компілятор, налагоджувач програми тощо (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налагоджувач — -а, ч. У системах програмування – програма, що призначена для аналізу поведінки іншої програми. Діалоговий налагоджувач — налагоджувач, що дозволяє налагоджувати програми в діалоговому режимі. Великий тлумачний словник сучасної мови