налаяний
НАЛА́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нала́яти.
– Хоч і похила хатина, та свій куток; хоч і поганенька господарка, та не налаяна, не осуджена! – завважила Горпина (Л. Яновська);
Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка... (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налаяний — нала́яний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- налаяний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до налаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- налаяний — НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас мин. ч. до нала́яти. Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Вас., Незібр. тв., 1941, 227). Словник української мови в 11 томах