1. Словник української мови у 20 томах

налепетати

НАЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., розм.

Багато, досхочу полепетати; наговорити чого-небудь.

– Нехай наймички не насмілюються з тобою отак балакати .. Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі (І. Нечуй-Левицький);

Щось вона тоді налепетала, про якусь пропозицію, її пропозицію на класних зборах, яку не підтримала Ліна (В. Лис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налепетати — налепета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налепетати — -ечу, -ечеш, док. Багато, досхочу поговорити, полепетати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налепетати — НАЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док. Багато, досхочу поговорити, полепетати. — Нехай наймички не насмілюються з тобою отак балакати.. Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі (Н.-Лев., І, 1956, 165). Словник української мови в 11 томах
  4. налепетати — Налепета́ти, -печу́, -чеш гл. Наболтать. Прибігла, нагуркала, налепетала, як у корчмі. Левиц. І. 225. Словник української мови Грінченка