наличка

НАЛИ́ЧКА, и, ж.

Знак, який вказує на звання; відзнака.

І кадет пересмикнув плечем, ніби показував Смолярчукові на свої налички старшого унтер-офіцера (Г. Косинка);

* Образно. – Звідки ви так швидко дізналися? – А через Радіомусія ж .. Це хлопці йому [Мусієві] таку наличку приліпили (С. Добровольський).