налоскотати
НАЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., що.
Довго полоскотати кого-, що-небудь.
– Татку, – раптом гаряче задихала мені у вухо доня, – ти бачиш, хто попереду нас сидить?.. – Стривай, Наталко, – кажу їй, – ти мені налоскотала вухо! (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налоскотати — налоскота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- налоскотати — -очу, -очеш, док., перех. Довго полоскотати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- налоскотати — НАЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Довго полоскотати кого-, що-небудь. — Татку, — раптом гаряче задихала мені у вухо доня, — ти бачиш, хто попереду нас сидить?.. — Стривай, Наталко, — кажу їй, — ти мені налоскотала вухо! (Ю. Янов., І, 1954, 22). Словник української мови в 11 томах
- налоскотати — Налоскота́ти, -кочу́, -чеш гл. Нащекотать. Словник української мови Грінченка