налютуватися

НАЛЮТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

Досхочу, довгий час полютувати.

Напився циган з горя, налютувався: ух! (Л. Костенко);

* Образно. Тим часом згодом буря впала, неначе, налютувавшись в твердині, втекла в тепи (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me