наліплювати
НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., що.
1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною.
Граючи дідів, я завжди наліплював собі спеціальні старечі брови (з мемуарної літ.);
Їм тяжко в пеклі докоряли, Смоли на щоки наліпляли, Щоб не дурили так людей (І. Котляревський);
Не вірячи собі, Параска Федорівна нахилилася ближче і, придивившись, легко впізнала, що вуса Остап Антонович наліпив собі (Г. Епік).
2. Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості.
Пазька наліпила .. вареників (Г. Квітка-Основ'яненко);
Наліпили [дівчата] бубликів, жайворонків, із жартами, співами виложили все на траві, як на ярмарку (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наліплювати — налі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наліплювати — Наклеювати, приклеювати, приліплювати, ліпити, клеїти. Словник синонімів Караванського
- наліплювати — -юю, -юєш і рідко наліпляти, -яю, -яєш, недок., наліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. наліплять; док., перех. 1》 Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. 2》 Ліплячи, виготовляти що-небудь у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наліплювати — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
- наліплювати — НАЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко НАЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. налі́плять; док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь до чогось, перев. клеєм або іншою липкою речовиною. Замість того, щоб щодня наліплювати марки на 2 коп. Словник української мови в 11 томах
- наліплювати — Наліплювати, -плюю, -єш сов. в. наліпити, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить. Словник української мови Грінченка