1. Словник української мови у 20 томах

намагання

НАМАГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. намага́тися.

Намагання відшукати вас за допомогою потужних телескопів не дали успіху (В. Владко);

Її дратує ота його впевненість у власній безгрішності, намагання всіх на свій лад перевиховувати (О. Гончар);

Не була то цікавість, а скорше заздрість і звичайне вояцьке намагання (П. Загребельний);

Сьогодні о десятій початок, знайомлення і намагання всіх усім подобатись (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагання — намага́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намагання — Спроба, силкування, старання, бажання, с. поривання, прагнення. Словник синонімів Караванського
  3. намагання — [намаган':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. намагання — -я, с. Дія за знач. намагатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намагання — НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Словник синонімів української мови
  6. намагання — Намага́ння, -ння; -га́ння, -га́нь і -га́ннів, -га́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. намагання — НАМАГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. намага́тися. Спробував був зазирнути туди [у стодолу], але невдале намагання: двері були міцно зачинені на замок (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. намагання — Намага́ння, -ня ср. Стремленіе. Желех. Словник української мови Грінченка