намаритися
НАМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.
1. Багато, досхочу помріяти.
– Набалакавсь та намарився з Павлом Антоновичем так, що аж у горлі посохло, аж чаю знов забажалось, – сказав гість (І. Нечуй-Левицький).
2. кому і без додатка. Поставати в уяві, думках; уявлятися.
Снилося геть не те, що намарилося тиждень тому наяву (із журн.);
// безос.
У жодному сні їм [людям] не намарилося б самохіть виходити на вулиці з якоюсь .. вимогою (О. Забужко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намаритися — нама́ритися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- намаритися — -рюся, -ришся, док., розм. Багато, досхочу помріяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намаритися — НАМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Багато, досхочу помріяти. — Набалакавсь та намарився з Павлом Антоновичем так, що аж у горлі посохло, аж чаю знов забажалось, — сказав гість (Н.-Лев., І, 1956, 590). Словник української мови в 11 томах