намахатися
НАМАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чим, розм.
Багато, довго помахати чим-небудь.
– Намахався я шаблею на Яна-Казимiра вкупi з польськими панами (І. Нечуй-Левицький);
– А дайте мені, панове-товариші, кухоль горілки, бо щось моя рука вже намахалася! (А. Кащенко);
Намахавшись за день косою, він спроквола йшов піщаним берегом, полощучи ноги в рожевій на заході сонця дніпровській воді (В. Дрозд);
– Та й було б за що [помирати], а то ж таки задаремно. Не вельми намахаєшся голим кулаком (І. Білик);
– Ну й намолотили! – вигукує Гордій Чурай. – Ціпом так не намахаєшся, як голоблею! (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намахатися — намаха́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- намахатися — -аюся, -аєшся, док., чим, розм. Багато, довго помахати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намахатися — НАМАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чим, розм. Багато, довго помахати чим-небудь. Таки немало аршином намахався (Л. Укр., V, 1956, 388); Микола так намахається за день молотом, що повертається додому, мов напідпитку (Підc., Віч-на-віч, 1962, 45). Словник української мови в 11 томах
- намахатися — Намахатися, -хаюся, -єшся гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522. Словник української мови Грінченка