1. Словник української мови у 20 томах

намеркати

НАМЕРКА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РКНУТИ, не, док., розм., рідко.

1. безос. Те саме, що смерка́ти 1.

Тілько стало намеркати (Сл. Б. Грінченка);

Дід і навсправжки став Горпининої хати не минати: як намеркне – так він і шкандиба (Л. Яновська).

2. Заходити (про сонце).

Стало ж сонце намеркати, Стали сизокрилії орли налітати, На козацький на молодецький На чорний чуб наступати (з думи).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намеркати — намерка́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. намеркати — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  3. намеркати — -ає, недок., намеркнути, -не, док., безос., розм., рідко. Те саме, що смеркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намеркати — НАМЕРКА́ТИ, а́є, недок., НАМЕ́РКНУТИ, не, док., безос., розм., рідко. Те саме, що смерка́ти. Тілько стало намеркати (Сл. Гр.); Дід і навсправжки став Горпи-ниної хати не минати: як намеркне — так він і шкандиба (Л. Янов., І, 1959, 342). Словник української мови в 11 томах
  5. намеркати — Намерка́ти, -ка́ю, -єш гл. Смеркаться. Тілько стало намеркати. Мил. 90. Було уже пізненько, стало уже намеркать. Александровск. у. Словник української мови Грінченка