намножений
НАМНО́ЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до намно́жити.
А опанувавши їзду на конях, вміючи швидко пересуватися, само собою виникає проблема розширення простору для намножених табунів (Д. Гуменна);
// намно́жено, безос. пред.
Орлисто намножено малиновість огню; згромаджено жар – виднокруг обгорнув (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намножений — намно́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови