намножуватися

НАМНО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., НАМНО́ЖИТИСЯ, житься, док., розм.

Народитися у великій кількості.

А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті, аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Народу намножилося стільки, що вже йому не ставало тієї землі (Б. Грінченко);

– І як ми ген туди далі, років за десять, у світі й житимемо? Народу ж намножиться (А. Головко);

// Збільшуватися кількістю, обсягом, розміром і т. ін.

Бажання намножувалися щодень, князівська влада несла безліч турбот, але дарувала вона й безліч поваб (П. Загребельний);

Так багато недовір'я, ненависті, антагонізмів намножилося серед людей (І. Франко);

– Ого! Знаємо ми вас. Намножилося вас тих вчених, що не знають важкою працею хліб заробляти, та й вишукують якусь філоксеру, чи що, на наші голови! (М. Коцюбинський).