намозолений
НАМОЗО́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до намозо́лити.
А руки у нас немощні уже, добре намозолені, не працюють, як колись (Ганна Барвінок);
* Образно. Вiн одлiтає вiд намозолених, зiм'ятих офiцiйних слiв i б'є в натовп своїми, тими, що линуть невiдомо вiдкiля з середини, вiд серця, вiд нервiв (Б. Антоненко-Давидович);
Намозолений денною працею, Іван увечері прилягав на галявинці (І. Чендей).
2. у знач. прикм., перен. Який багато, довго працював; натруджений.
Він почуває свої незвичні до праці руки, немовби вони не його. Почуває в плечах, де їх неначе викручують в суглобах, почуває в ліктях, в намозолених долонях (Ю. Мушкетик);
// рідко. Важкий, виснажливий.
Ніхто поганого слова про них не скаже .. Чесною намозоленою працею набули все (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намозолений — намозо́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- намозолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до намозолити. 2》 у знач. прикм.Який багато, довго працював; натруджений. || рідко. Важкий, виснажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намозолений — НАМОЗО́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до намозо́лити. 2. у знач. прикм. Який багато, довго працював; натруджений; // рідко. Важкий, виснажливий. Ніхто поганого слова про них не скаже.. Чесною намозоленою працею набули все (Горд., II, 1959, 206). Словник української мови в 11 томах