1. Словник української мови у 20 томах

намотувальний

НАМО́ТУВАЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для намотування.

Леонардо да Вінчі винайшов веретенну машину з намотувальними рогульками та ручним приводом (з наук.-попул. літ.);

Обмотувальні операції виконують на швидкісних намотувальних верстатах та автоматичних лініях (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотувальний — намо́тувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. намотувальний — -а, -е. Признач. для намотування. Намотувальний верстат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намотувальний — НАМО́ТУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для намотування. Намотувальний верстат. Словник української мови в 11 томах