намугикувати

НАМУГИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод.

Тихо або час від часу мугикати що-небудь.

Проясніло [у Чумака] на душі.., бо був веселий і намугикував про себе (В. Речмедін);

Повагом чвалає Баглай-студент у трикотажному спортивному костюмі, щось намугикує йдучи (О. Гончар).