нанесення
НАНЕ́СЕННЯ, я, с.
Дія за знач. нанести́ 3–5.
У разі нанесення покриття на деталі складної форми їхня товщина на різних ділянках може бути неоднакова (з наук. літ.);
Випалювання полягає в нанесенні на поверхню виробів з деревини різних рисунків, орнаментів і написів сильно розпеченими металевими штифтами або дротиками (з наук.-попул. літ.);
Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Ірина Вільде);
До ознак, що визначають небезпеку, належать можливість нанесення шкоди здоров'ю, порушення умов нормального функціонування організму, загроза його життю (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нанесення — нане́сення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нанесення — -я, с. Дія за знач. нанести 3-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нанесення — НАНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. нанести́ 3 — 5. Її [Тетяни Пати] творам притаманні сміливість в нанесенні малюнка, надзвичайна лаконічність та простота композиційного рішення (Мист., 5, 1960, 21); Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським (Вільде, Сестри.., 1958, 169). Словник української мови в 11 томах