нанос
НАНО́С, у, ч.
Земля, пісок, мул, нанесені водою, вітром і т. ін.
Під рештками Печерських воріт XVII та XVIII ст. у м. Києві виявлено замулений глиняно-піщаними наносами проїзд давніших воріт (з наук.-попул. літ.);
Трохи вище, з вузенької, запорошеної вітровими наносами щілини, витикалася велика, червона, мов пломінь, квітка. На чому вона трималася, як росла – не було видно (М. Олійник);
* Образно. Письменники мало-помалу позбуваються штучних наносів, зберігаючи необхідні сучасній літературі темпераментність, усе дбайливіше турбуючись про засоби його природного для української прози вмотування (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нанос — нано́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нанос — -у, ч. Земля, пісок, мул, нанесені водою, вітром і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нанос — Надма, намет, замет, намул, див. куча Словник чужослів Павло Штепа
- нанос — НАНО́С, у, ч. Земля, пісок, мул, нанесені водою, вітром і т. ін. Швидко стікаючи в річкові русла, вона [атмосферна вода] зносить багато мулу, піску і гравію, вкриває цими наносами не тільки долини рік, а й прилеглі поля (Наука.., 8, 1958, 2). Словник української мови в 11 томах