наносний
НАНОСНИ́Й, а́, е́.
1. Нанесений водою, вітром і т. ін.
Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (О. Гончар);
Острови Чорноморського заповідника поділяються на дві групи: материкові, що утворилися з берегової суші, та піщано-черепашкові, утворені з наносного морського піску (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, привнесений звідкись.
– Це все наносне, щце пір'я цинізму. Облетить, і зостанеться щось малече, беззахисне, непристосоване (О. Гончар);
В ній [збірці поезій “Мости”] проявились кращі якості обдарування поета, звільнені від наносних тенденцій (С. Крижанівський);
// у знач. ім. наносне́, ного, с. Те, що запозичене у когось або привнесене звідкись.
Традиції живуть своїм життям, вбираючи мудрість і досвід поколінь, відкидаючи скороминуще й наносне (з газ.).
Значення в інших словниках
- наносний — наносни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- наносний — (ґрунт) наношуваний, нанесений; (- моду) привнесений, запозичений. Словник синонімів Караванського
- наносний — -а, -е. 1》 Нанесений водою, вітром і т. ін. 2》 перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, внесений звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наносний — (грунт) надмуханий, наметений, намулений Словник чужослів Павло Штепа
- наносний — НАНОСНИ́Й (нанесений течією води, вітром і т. ін.); НАМИВНИ́Й, АЛЮВІА́ЛЬНИЙ спец. (нанесений водою). Пустирище, пустеля (про степи Таврії), але це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (О. Гончар); Намивні землі. Словник синонімів української мови
- наносний — НАНОСНИ́Й, а́, е́. 1. Нанесений водою, вітром і т. ін. Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Гончар, Таврія.., 1957, 78); Наносні землі обробляють, як і інші мінеральні грунти (Картопля, 1957, 101). 2. перен. Словник української мови в 11 томах