напайка
НАПА́ЙКА, и, ж.
Напаяний на чомусь шматок металу.
Парадний вигляд має окуття піхов з Білоградця. Орнаментально воно також поділено на три зони: верхню, утворену двома горизонтальними ярусами з дугоподібних дротяних напайок (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напайка — напа́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- напайка — -и, ж. 1》 Дія за знач. напаяти, напаювати. 2》 Напаяний на чомусь шматок металу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напайка — НАПА́ЙКА, и, ж. 1. Дія за знач. напая́ти, напа́ювати. Перед напайкою твердосплавні пластинки очищаються.. від грязі і фарби (Технол. різального інстр., 1959, 107). 2. Напаяний на чомусь шматок металу. Словник української мови в 11 томах