напарений
НАПА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напа́рити.
Живокіст, напарений у молоці, дуже скоро набридає хворому (з наук. літ.);
– Всипати десять гарячих, – наказав полковник, і драгун дістав з цебра напарену в окропі лозину... (Ю. Хорунжий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me