напилювати
НАПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, чого і без прям. дод.
Пиляючи, наготовляти яку-небудь кількість лісу, дров і т. ін.
Цілими днями на полюванні [доктор Тіле], стріляє, ловить лисиць, собак, здирає шкури, робить кожухи. Труда неодмінно з ним ходитиме на полювання, от тільки напиляє з доктором Руді багато дров (В. Винниченко);
Треба заготовити дрівець сухих та поховати у сторожці од негоди – взяв пилку, сокирчину, напиляв, наколов, у куточку поскладав і сиди собі в лісовій хатині та слухай, як шумить дощ у деревах (Григорій Тютюнник).
НАПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, і НАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПИЛИ́ТИ, пилю́, пи́лиш, док., що, техн.
Наносити у дисперсному стані речовину на поверхню чого-небудь з захисною або декоративною метою.
Створено установку “Булат”, з допомогою якої можна у вакуумній камері напилити зносостійке покриття нітриду титану (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- напилювати — напи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- напилювати — -юю, -юєш, недок., напиляти, -яю, -яєш, док., перех. Пиляючи, наготовляти яку-небудь кількість лісу, дров і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напилювати — НАПИ́ЛЮВАТИ, ю, юш, недок., НАПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Пиляючи, наготовляти яку-небудь кількість лісу, дров і т. ін. — За стос — десять злотих, як льоду. На нашому лісі за тиждень, граючись, напиляєш (Стельмах, І, 1962, 257). Словник української мови в 11 томах