напиляний
НАПИ́ЛЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напиля́ти¹.
В кутку бліндажа солдат підкидав у чавунну пузату грубку коротко напиляні товсті полінця (Л. Первомайський);
// у знач. прикм.
Чирва забрів аж на господарче подвір'я. І там, під високим штабелем напиляних дров, побачив Ганну (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me