напираючий
НАПИРА́ЮЧИЙ, а, е.
Який напирає (див. напира́ти² 1).
Все.., підхоплене бурхливою силою прибутної, напираючої з верхів'їв води, тріщало, ломилось, стрімголов неслося до весняних просторів Дніпра (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me