1. Словник української мови у 20 томах

наплакуватися

НАПЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, НАПЛА́КАТИСЯ, а́чуся, а́чешся, док.

1. Багато, досхочу плакати.

Хто сиротою не бував, той не наплакувався (прислів'я);

Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Т. Шевченко);

На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися. Надвечір, як додому вернулись, кожна не в силі вже була ні плакати, ні на ногах устояти (А. Головко).

2. перен., розм. Переживати, переносити багато горя, неприємностей.

Нащо його мати на світ породила? Хіба щоб наплакавсь та взяла могила? (П. Грабовський);

Скільки наплакалась [Надія] потім, набідувалась (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплакуватися — напла́куватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. наплакуватися — -уюся, -уєшся, недок., рідко, наплакатися, -ачуся, -ачешся, док. 1》 Багато, досхочу плакати. 2》 перен., розм. Переживати, зазнавати чимало горя, неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплакуватися — НАПЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, НАПЛА́КАТИСЯ, а́чуся, а́чешся, док. 1. Багато, досхочу плакати. Хто сиротою не бував, той не наплаку-вався (Укр.. присл.., 1955, 136); Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч. Словник української мови в 11 томах