1. Словник української мови у 20 томах

наплоджений

НАПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наплоди́ти.

– Треба не забувати, дитино, що вовченята, наплоджені вовчицею, зростають вовками теж у лісі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплоджений — напло́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наплоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наплодити. Великий тлумачний словник сучасної мови