1. Словник української мови у 20 томах

наплодитися

НАПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, док., розм.

1. Народитися, з'явитися на світ у якій-небудь кількості.

Чом тісно так в світі, нелюдяно жить? Чи люду замного [забагато] наплодилось нам, Чи більш до життя потребує він сам? (І. Франко);

Родове кубло Шамраїв стало множитися і обживати степовий край віддавна. Шамраїв наплодилося чимало (Григорій Тютюнник).

2. З'явитися, виникнути у великій кількості.

– Достається і писачкам. Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті .. і усякі теревені (Г. Квітка-Основ'яненко);

– В місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, – невесело говорив Серьожка (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплодитися — наплоди́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наплодитися — -плодиться, док., розм. 1》 Народитися, з'явитися на світ у якій-небудь кількості. 2》 З'явитися, виникнути у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплодитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  4. наплодитися — НАПЛОДИ́ТИСЯ, пло́диться, док., розм. 1. Народитися, з’явитися на світ у якій-небудь кількості. Чом тісно так в світі, нелюдяно жить? Чи люду замного [забагато] наплодилось нам. Чи більш до життя потребує він сам? (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. наплодитися — Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. Г. Барв. 276. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага. Рудч. Ск. І. 63. Словник української мови Грінченка