наплюйство
НАПЛЮ́ЙСТВО, ва, с., розм.
Зневажливе, недбале ставлення до кого, чого-небудь.
Невір'я, наплюйство починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком, од потоптування рідної землі з тією недбалістю, що після Потапа – хоч потоп (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me