наплюйство

НАПЛЮ́ЙСТВО, ва, с., розм.

Зневажливе, недбале ставлення до кого, чого-небудь.

Невір'я, наплюйство починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком, од потоптування рідної землі з тією недбалістю, що після Потапа – хоч потоп (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me