наповзаючий
НАПО́ВЗАЮЧИЙ, а, е.
Який наповзає.
І хоч горіли тільки стерні, й горіли далеко, все ж було щось справді зловісне в тій пригнутій, цілим фронтом наповзаючій пожежі (О. Гончар);
Наповзаюча з боліт важка волгість з розгону забивала їм віддих (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me