наповнення
НАПО́ВНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. напо́внити, наповня́ти і напо́внитися, наповня́тися.
Суттєвими та фундаментальними є проблеми самовдосконалення людської особистості, налагодження духовних основ суспільного життя, наповнення реальним позитивним змістом міжлюдських стосунків, побудови моральної та дієвої системи виховання дітей і молоді (з наук.-попул. літ.);
Вирішення питань стабілізації економіки повинно йти, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохідної його частини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наповнення — напо́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наповнення — [напоўнеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- наповнення — -я, с. Дія за знач. наповнити, наповняти і наповнитися, наповнятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наповнення — НАПО́ВНЕННЯ, я, с. Дія за знач. напо́внити, наповня́ти і напо́внитися, наповня́тися. Величина шлунка пристосовується до його наповнення, тобто в шлунку ніколи нема порожнього простору, він завжди скорочений (Наука.., 8, 1959, 27). Словник української мови в 11 томах