наполегливо
НАПОЛЕ́ГЛИВО.
Присл. до наполе́гливий.
Треба було вчитися, як воювати, і він [Тимко] вчився, наполегливо і сумлінно (Григорій Тютюнник);
– Все одно я з вами йду, – наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наполегливо — наполе́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наполегливо — Присл. до наполегливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наполегливо — НАПОЛЕ́ГЛИВО. Присл. до наполе́гливий. Частини героїчної Червоної Армії наполегливо громили фашистських окупантів (Ле, Мої листи, 1945, 39); — Все одно я з вами йду, — наполегливо заявив Єгор, і всі троє вони вийшли з приміщення (Шиян, Баланда, 1957, 101). Словник української мови в 11 томах