наполіровувати
НАПОЛІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чого.
Покривати поліровкою або лаком що-небудь, перев. у якійсь кількості.
Стек зробили столяри, наполірували лаком і набили металевий набалдашник із відломленої від ліжка металевої кульки (Григорій Тютюнник);
Наполірувати столів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наполіровувати — наполіро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови