наполіровувати

НАПОЛІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чого.

Покривати поліровкою або лаком що-небудь, перев. у якійсь кількості.

Стек зробили столяри, наполірували лаком і набили металевий набалдашник із відломленої від ліжка металевої кульки (Григорій Тютюнник);

Наполірувати столів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполіровувати — наполіро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови