1. Словник української мови у 20 томах

напомацки

НАПО́МАЦКИ, НАПО́ВМАЦКИ, присл.

1. Не бачачи нічого, обмацуючи що-небудь навколо себе.

Тадей Станіславович, одягнувшись, відчиняє широку кватирку, напомацки шукає сірники (М. Стельмах);

Онися .. встала, навпомацки дійшла до скрині, полапки вийняла з скрині стару сорочку й подала Мельхиседекові (І. Нечуй-Левицький).

2. перен. Не маючи необхідної підготовки, знань; наосліп, навмання.

* Образно. Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (В. Еллан-Блакитний);

– Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав'язаними очима (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напомацки — напо́мацки: ощупью [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. напомацки — напо́мацки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. напомацки — див. навмання Словник синонімів Вусика
  4. напомацки — див. навпомацки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напомацки — НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. напомацки — Напо́мацки і навпо́мацки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напомацки — НАПО́МАЦКИ, присл. За допомогою дотику, без участі зору. — Ах, перша година, а я такий змучений, ледве живий! — прошептав він і напомацки почав шукати місця на ліжку (Фр. Словник української мови в 11 томах