1. Словник української мови у 20 томах

напотемки

НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко.

У темноті.

Шарив [Герман] напотемки по кутах, поки не надибав деяку страву або кусник хліба (І. Франко);

Чи ж вічно мені йти стрімкими стежками .. і вічно напотемки в стужі блудить (І. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напотемки — пр., у темряві, поночі. Словник синонімів Караванського
  2. напотемки — присл., рідко. У потемках, в темноті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напотемки — Напо́темки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. напотемки — НАПО́ТЕМКИ, присл., рідко. У потемках, в темноті. Заграничний політик, вернувши опівночі додому, напотемки.. помилився дверми (Фр., IV, 1950, 38). Словник української мови в 11 томах