напоєність

НАПО́ЄНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до напо́єний.

Напоєність думкою – одна з найхарактерніших рис творчості автора “Онєгіна” (М. Рильський);

Скульптурний портрет – жанр, в якому, як сонце в краплі води, відбивається творча зрілість, духовна напоєність, щедрість, відкритість митця людям (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me