1. Словник української мови у 20 томах

напрацьовувати

НАПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

Працюючи, виробляти створювати яку-небудь кількість чогось.

Підійшла стара до підводи і вмовляє вартового: – Оддайте харчі, то ж не ваше – не ви напрацювали! Дітям їсти треба, оддайте зараз, я вам кажу! (В. Барка);

Не можна робити експеримент в окремо взятій області країни, треба зробити зріз по вертикалі, і саме він дасть можливість напрацювати цінний досвід в певній галузі (із журн.);

// Працювати яку-небудь кількість годин; відпрацьовувати.

– Думав у той колектив вступити, що взялися будинки будувати своїми силами. Завод помагає, цеглу дає, дошки. Тільки нікому у нас працювати, .. я сам не напрацюю стільки годин, бо ще й у вечірню школу треба ходити (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрацьовувати — напрацьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрацьовувати — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. напрацьовувати — -ую, -уєш, недок., напрацювати, -юю, -юєш, док. Працюючи, виробляти яку-небудь кількість чогось. || Працювати яку-небудь кількість годин; відпрацьовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напрацьовувати — НАПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Працюючи, виробляти яку-небудь кількість чогось. — По-сусідськи з такими цесарками [про дівчат] небагато напрацюєш, — говорив Марко. Словник української мови в 11 томах