напрестольний
НАПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до церковного престолу.
Серед ювелірних речей церковного призначення є чимало точно датованих та документованих виробів: книжкові оправи, напрестольні хрести, кадильниці тощо (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрестольний — напресто́льний прикметник Орфографічний словник української мови