1. Словник української мови у 20 томах

напроваджувати

НАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм., рідко.

Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.).

Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії, інші натомість напроваджували на глибоку задуму навіть панів правників (І. Франко);

Брат напровадив її на думку стати на тому місці, де Сусанна Уласівна завсігди ставала в церкві (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напроваджувати — напрова́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. напроваджувати — (злодіїв) наводити; (на думку) наштовхувати, спрямовувати, скеровувати, сов. направляти. Словник синонімів Караванського
  3. напроваджувати — -ую, -уєш, недок., напровадити, -джу, -диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напроваджувати — НАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.). Словник української мови в 11 томах